Біль, який не згасає: 28 липня — День пам’яті загиблих у полоні
28 липня назавжди закарбовано в українському календарі як День пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Цей день — про нестерпний біль, мужність без зброї та пам'ять, яка не має терміну давності.
Дата пов’язана з однією з найстрашніших трагедій повномасштабної війни — масовим вбивством українських військовополонених у ніч із 28 на 29 липня 2022 року в колишній Волноваській виправній колонії в окупованій Оленівці. Тоді цинічний удар ворога обірвав життя щонайменше 53 оборонців «Азовсталі», ще понад 130 воїнів зазнали поранень. Цей злочин став кричущим порушенням міжнародного гуманітарного права та справжнім символом жорстокості агресора.
За період війни у полоні ворога опинилися тисячі українців — воїни ЗСУ, нацгвардійці, прикордонники, тероборонівці, волонтери, медики та мирні цивільні громадяни, яких окупанти затримували за проукраїнську позицію. Для багатьох із них неволя стала місцем нелюдських тортур, голоду та психологічного тиску.
Сьогодні вся Україна схиляє голови у скорботі за загиблими у полоні. Ми поділяємо біль кожної родини, яка втратила найрідніших, і продовжуємо вимагати справедливості для кожного закатованого.
Пам'ять про загиблих — це не лише сум. Це щоденне нагадування про те, якою страшною ціною дається наша свобода, і заклик боротися за кожного українця та українку, які й досі залишаються в російській неволі.
Вічна пам'ять і шана всім, хто загинув у ворожому полоні.
Не забудемо. Не пробачимо.
