Діти під опікою.
Всі діти потребують того, щоб зростати із турботливими дорослими . Україні багато дітей та молодих людей, які не мають можливості жити разом із своїми батьками. Інколи це пов’язано із труднощами, яких зазнає рідна родина дитини, та які не дозволяють забезпечити належний догляд за дитиною. Інколи це відбувається через те, що батьки дитини померли. Коли батьки не можуть забезпечити необхідний догляд, їх дітей можуть влаштувати у прийомну родину, і тоді інші дорослі будуть турбуватись про дітей. Це називається «альтернативна опіка». Існують різні форми альтернативної опіки. Діти та молоді люди можуть проживати разом із родичами, у невеликих чи більших закладах, у дитячих будинках сімейного типу, прийомних родинах. Усі ці варіанти є альтернативою батьківської опіки.
Альтернативна опіка може тривати від кількох днів до багатьох років, доки дитина не досягне повноліття, не завершить навчання або доки ситуація в її рідній родині виправиться. Коли дітей всиновлюють, вони стають синами чи доньками своїх прийомних батьків, тому це вже не можна назвати альтернативною опікою. Не так давно дітей, які потребували альтернативної опіки, зазвичай направляли до великих закладів, де разом могли проживати понад 300 дітей, і дуже часто у незадовільних умовах. Проте сьогодні така форма опіки вже не визнається такою, що задовольняє потреби дітей, і такі заклади почали закривати. Наразі перевага віддається іншим формам альтернативної опіки, у яких невеликі групи дітей проживають в оточенні, наближеному до сімейного та, якщо це якнайкраще відповідає інтересам дитини, разом зі своїми рідними братами та сестрами. . Діти та молоді люди, які проживають під альтернативною опікою, мають ті самі права, що і діти, які живуть у рідних родинах.
Сімейне оточення є найкращим для зростання дитини і молодої людини. Державні органи повинні робити все можливе задля того, щоб дитина зростала у своїй родині. Це передбачає надання допомоги батькам, дідусям і бабусям, тіткам і дядькам, старшим братам і сестрам для того, щоб вони якнайкраще доглядали дитину. Проте інколи може виникнути потреба відокремлення дитини від родини заради її благополуччя. У такому випадку дитина може бути влаштована під альтернативну опіку на короткий або довший період
Коли у рідній родині виникає стільки проблем, що вона не може забезпечити належного догляду за дитиною, то дитина і її родина маєте право просити про допомогу і отримувати ії від соціальних служб у справах дітей. Від цього моменту всі рішення, які приймаються, повинні відповідати на запитання: як буде найкраще вчинити для благополуччя та особистого розвитку дитини.. Необхідно поважати особистість дитини для того, щоб вона могла максимально розкрити свій потенціал. Наприклад, режим альтернативної опіки повинен бути якомога ближчим до звичного життєвого устрою, аби дитина могла ходити до тієї ж школи і підтримувати стосунки зі своїми друзями. Для дітей і молодих людей із особливими потребами (обмеженими фізичними можливостями, психологічними проблемами, порушеннями поведінки або проблемами зі здоров’ям) мають враховані їх найкращі інтереси.
Коли в родині виникають проблеми, це позначається на усіх дітях. Рішення мають бути знайдені для кожного з них; при чому не лише як окремих особистостей, але й братів та сестер. Допоки діти перебувають під альтернативною опікою брати і сестри повинні залишатися разом, якщо це добре для них.
Незважаючи на те, коротким чи довгим є строк перебування дитини під опікою, важливо, щоб вона відчувала безпеку і повагу до себе. Опікуни мають приділяти дитині особисту увагу і допомагати якнайкраще розкрити власні здібності. Опікуни мають бути ретельно підібрані і підготовлені для належної опіки. Вони повинні мати гарні умови для роботи, а державні та недержавні установи опіки повинні допомагати їм у виконанні цих обов’язків.
Під час перебування під опікою дитина має право на хороші умови проживання. Опікуни потурбуються про й комфорт, безпеку, умови для здорового проживання, освіту10 і подальшу інтеграцію дитини в життя суспільства . Дитина має право також на якісну медичну допомогу і регулярні обстеження. Якщо умови її проживання не відповідають цим вимогам, то спеціальні служби у справах дітей повинні знайти рішення.
Перебуваючи під опікою дуже важливо зберегти послідовність та стабільність. Насамперед опікуни мають змінюватись як найрідше. І якщо перебуваючи під альтернативною опікою дитина буде змушена змінити місце проживання, її життя має змінитись якнайменше. Вона повинна зберегти можливість підтримувати хороші стосунки з людьми, що її оточують: викладачами, друзями, колишніми сусідами, родичами тощо.
Перебування дитини під опікою не повинно тривати довше, ніж це необхідно, і в дитини має бути можливість повернутися до родини, як тільки-но її батьки або інші члени твоєї родини зможуть виконувати свої батьківські обов’язки. Щоб сприяти цьому, дитина має право на періодичну оцінку умов своєї опіки. Це означає, що час від часу умови життя дитини і життя її родини перевірятимуться, враховуючи при цьому думку і інтереси дитини. Соціальні служби у справах дітей мають періодично оцінювати якість опіки над дитиною. І якщо вони переконаються, що це дитині вже не підходить, дитина право на нові умови опіки.
Право дитини на приватне життя має поважаться упродовж опіки. Приватна пошта, електронна пошта, телефонні дзвінки і все те, що може бути використано для розкриття інформації про дитину, має залишатися конфіденційним. Дитина має також право доступу до офіційної і приватної інформації, які стосуються її справи. Ця інформація, наприклад, про причини влаштування під опіку, не може оприлюднюватися – ані в школі, релігійному закладі чи передаватись будь-кому, не пов’язаному із опікою дитини. Це передбачено для того, щоб захистити дитину від будь-якої форми дискримінації. Про безпеку дитини мають дбати всі! Усі заходи щодо опіки мають забезпечувати захист і повагу її гідності, а також гарантувати безпеку. Ніхто не має права вдарити дитину, сміятись над нею або принижувати її у будь-який інший спосіб. Її опікун не повинен погрожувати або залякувати підопічного, дитина має бути захищений від сексуальних домагань і експлуатації.
Якщо, перебуваючи під опікою, дитина стикається із образами чи зневагою, то вона повинна зателефонувати та розказати про це своєму соціальному працівникові. Якщо дитина опинилася у ситуації, у якій відчуває загрозу своїй безпеці та добробуту, вона повинна НЕГАЙНО подзвонити в соціальну службу у справах дітей, у поліцію або на «гарячу лінію» для дітей. Вона має також право повідомити про це омбудсмена, інші незалежні організації, що створені для захисту її прав. Корисно також встановити контакт із асоціаціями, які працюють безпосередньо в галузі захисту прав дітей.
Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
Національна поліція України 102
