Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль...
Сьогодні, 3 січня Шрамківська громада живим коридором, стоячи на колінах, зустріла та провела в останню дорогу Героя РУДИКА СЕРГІЯ МИКОЛАЙОВИЧА.
З 18 липня 2022 по 20 грудня 2024 року Сергій вважався зниклим безвісти. Два роки та пְ’ять місяців рідні та близькі чекали Сергія та сподівалися, що він живий. Нехай в полоні, поранений, але все-таки живий. Та доля розпорядилася інакше…
Загинув Сергій 18 липня 2022 року будучи відданим військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в результаті ведення бою поблизу населеного пункту Покровське, Бахмутського району, Донецької області.
5 травня 2022 року Сергій був призваний на військову службу по загальній мобілізації Золотоніським РТЦК та СП .
Служив рядовим, старшим навідником гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.
Народився Сергій 21 березня 1985 року, в с.Шрамківка, закінчив Шрамківську загальноосвітню школу, після закінчення школи здобув професію зварювальника.
Проходив службу у збройних силах України, після служби працював в ДЕПО та на кіностудії ім. Довженка м.Київ зварювальником.
У Сергія було дуже багато друзів, які його поважали за щирість і відкритість.
Сергію назавжди залишилося 37 років.
У Сергія залишилася мати.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту, бракує сліз, щоб виплакати це горе, цю непоправну втрату рідної, близької людини.
Тож нехай добрий, світлий спомин про захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Вічна пам’ять Герою!
