Скорбота і гордість: Шрамківка провела в останню дорогу свого захисника
18 вересня Шрамківська громада у невимовному горі, живим коридором, стоячи на колінах, зустріла свого Героя – Патлая Тараса Олеговича та провела його в останню дорогу.
Патлай Тарас Олегович народився 6 березня 1985 року в селищі Шрамківка, в багатодітній родині Олега та Валентини Патлай.
Ріс добрим, працьовитим, щирим, товариським. Після закінчення Шрамківської школи Тарас продовжив навчання в столиці, у 2003 році закінчив Київський професійний ліцей ювелірного мистецтва і здобув професію огранувальника вставок для ювелірних та художніх виробів. Потім повернувся до рідного села, працював на різних роботах.
6 липня 2025 року Тарас був призваний на військову службу по мобілізації. Мав військове звання – рядовий, служив старшим стрільцем – вогнеметником.
Під час виконання бойового завдання, перебуваючи на позиції поблизу населеного пункту Володимирівка Покровського району Донецької області, будучи вірним військовій присязі, мужньо виконувавши військовий обов’зок в бою за Україну, за її свободу, територіальну цілісність і незалежність, внаслідок ворожого мінометного обстрілу, 14 вересня 2025 року Тарас загинув…
Тарас був добрим, світлим, справедливим, турботливим сином і надійним другом. Тарасу назавжди залишилось 40 років.
У Тараса залишились батько, мати та молодша сестра Оксана.
Низький уклін та вічна пам’ять Воїну, який до останнього подиху захищав право кожного громадянина жити у вільній Україні! Схиляємо голови у глибокій скорботі, співчуваємо та розділяємо біль пекучої втрати з родиною Героя.
Царство Небесне.
Слава Україні!
Героям слава!
