УСИНОВЛЕННЯ ДИТИНИ: ПОРЯДОК І ПРОЦЕДУРА

Дата: 16.10.2025 10:48

Кількість переглядів: 627

Концепція “родина для кожної дитини” можлива, але вимагає спільних зусиль уряду, громадськості та кожного з нас для створення безпечних умов виховання, спрямованих на забезпечення найвищих інтересів всіх дітей, незалежно від їхнього походження та обставин, які привели їх в систему догляду. Такі умови можливо створити виключно у сімейних формах виховання, де усиновлення – пріоритет.

5 кроків процедури усиновлення:

• Стати кандидатом: документи (ССД) та навчання (ЦСС)
• Запропонувати дитині свою сім’ю: проактивний пошук
• Отримати рішення суду: висновок (ССД) та заява (суд)
• Отримати нове свідоцтво про народження: органи РАЦС
• Забрати дітей додому: юридичний лайфхак – опіка

В Україні як усиновлювачі можуть виступати особи, встановлені статтею 211 Сімейного кодексу:

• повнолітні дієздатні особи (не молодше 21 року)
• особи, старшої за усиновлювану дитину не менше ніж на 15 років
• подружжя, один із подружжя за згодою іншого на усиновлення, а також самотні особи
• Іноземні громадяни можуть розпочати процедуру усиновлення дитини в Україні (adoption of a child in Ukraine) за умови одруження. Виняток становлять випадки, коли усиновлювачем (удочерітелем) дитини виступає його родич –іноземець

Хто має переважне право на усиновлення?

Іноді виникають проблеми з усиновленням дитини. Бувають випадки, коли відразу кілька людей виявили бажання усиновити одну й ту саму дитину. У такій ситуації набуває чинності стаття 213 СК, згідно з якою пріоритетне право на усиновлення дитини мають:

1. громадяни України
2. особи, які перебувають у шлюбі (подружжя)
3. сім’я в якій виховується дитина
4. чоловік матері дитини чи нова дружина батька дітей
5. родичі дитини (незалежно від місця проживання)
6. особи, які усиновлюють кількох дітей, які є братами, сестрами

Процедура усиновлення дитини дружини починається з перевірки чоловіка (майбутнього батька) на відповідність встановленим для усиновлювача правилам та обмеженням. Попередньо таку перевірку можна провести самостійно. Далі потрібно одержати дозвіл на усиновлення – краще оформити його у нотаріуса, але можна й у суді. Юридична перспектива процедури усиновлення дитини вітчимом багато в чому залежить від позиції біологічного батька та позбавлення його батьківських прав.

Хто не може усиновити дитину? Які обмеження?

Основною метою усиновлення (удочеріння) є створення оптимальних умов для виховання, а також фізичного, психічного, духовного та соціального розвитку дітей. Тому законодавством висувається низка вимог до особи кандидата в усиновлювачі. Зокрема, згідно зі статтею 212 СКУ, усиновлювачами не можуть виступати такі категорії осіб:

• не мають громадянства
• не дотримуються інтересів дитини
• зловживають алкоголем чи наркотичними засобами
• не мають постійного місця проживання та стабільного доходу
• обмежені у дієздатності або визнані недієздатними
• страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ України
• позбавлені батьківських прав (якщо ці права не було відновлено)
• за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду
• перебувають на обліку (лікуванні) у психоневрологічному чи наркологічному диспансері
• були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, щодо якої з їхньої вини усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування або діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу)

Крім того, відповідно до чинного законодавства України усиновлювачами не можуть бути одностатеві пари; не одружені іноземці (якщо вони не є родичами дітей); громадяни, встановлені п. 10 год. 1 ст. 212 СК, а також особи, які перебувають у шлюбі з чоловіком (жінкою), які відповідно до п. 3-6, 8, 10 ч. 1 ст. 212 СКУ не можуть бути усиновлювачами.

Яких дітей можна усиновити в Україні?

Відповідно до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, проведення процедури усиновлення (удочерення) можливе лише щодо дитини, яка перебуває на місцевому обліку дітей, які можуть бути усиновлені, у службі у справах дітей. Відповідно до п. 4 цього Порядку, усиновленню підлягають:

• діти сироти
• діти, позбавлені батьківського піклування
• діти, батьки яких дали згоду на усиновлення
• Пошук дитини-сироти для усиновлення чи удочеріння здійснюється за допомогою електронного реєстру Міністерства соціальної політики України “База дітей-сиріт” (є відеоанкети)

З якого віку можу бути усиновлена дитина?

Виходячи з норм сімейного законодавства України, усиновити можна дитину віком від 2 місяців до 18 років. У виняткових випадках (за рішенням суду) може бути усиновлений і повнолітній, який є сиротою або позбавлений батьківського піклування до досягнення ним 18 років (ч. 2 ст. 208 СК). При цьому, при розгляді справи судом, враховується сімейний стан усиновлювача, у тому числі наявність чи відсутність у нього власних дітей та інші обставини.

Чи потрібна згода дитини на усиновлення?

Для забезпечення інтересів та дотримання прав дитини на проведення усиновлення необхідно отримати її згоду (ст. 12 Конвенції про права дитини), форма якої має відповідати її віку та стану здоров’я. При цьому дитиною має бути дана згода не в цілому на усиновлення, а на усиновлення конкретною особою, з якою дитина спілкувалася, кому довіряє, симпатизує і знайшла спільну мову. У випадках, коли дитина не досягла такого віку та рівня розвитку, при яких може висловити своє ставлення до усиновлення, її згода не потрібна.

Чи потрібна згода батьків на усиновлення дитини?

Усиновлення дитини здійснюється за добровільною згодою її біологічних батьків. Рішення має бути свідомим і не переслідувати корисливих мотивів (плата за згоду на усиновлення дитини не допустима). Згода батьків оформляється письмово та засвідчується нотаріусом. У статті 219 Сімейного кодексу перераховано підстави, що допускають проведення усиновлення без згоди батьків. Дозвіл не потрібний, якщо вони:

• невідомі
• позбавлені батьківських прав
• визнані недієздатними або безвісно відсутніми
• протягом 2 місяців після народження дитини не забрали її та запис про них у Книзі реєстрації народжень зроблено відповідно до ст. 135 СКУ
• більше 6 місяців не проживають з дитиною і без поважних причин не беруть участь у її вихованні та утриманні, не виявляють батьківської уваги та турботи

Поетапна процедура усиновлення в Україні

Процес усиновлення дитини в Україні можна умовно розділити на кілька етапів, кожен із яких має свої індивідуальні особливості та може супроводжуватися низкою труднощів. Тим не менш, на шляху до материнства (батьківства) все ж таки доведеться пройти низку обов’язкових дій, які мають бути здійснені з боку потенційних усиновлювачів. Допомогти в оформленні усиновлення може наведена нижче покрокова інструкція з даної процедури.

Етап 1. Починати процес слід із звернення до служби у справах дітей за місцем проживання та набуття статусу кандидата в усиновлювачі. Перший крок до усиновлення – подання письмової заяви потенційних батьків та пакету документів для усиновлення (удочеріння):

• копія паспорта
• копія свідоцтва про шлюб
• довідка про наявність чи відсутність судимості
• висновок про стан здоров’я кожного заявника
• нотаріально засвідчену письмову згоду другого чоловіка на усиновлення
• довідка про заробітну плату (за останні шість місяців) або декларація про доходи
• документ, що підтверджує право власності чи користування житловим приміщенням

Для усиновлення чи удочеріння дитини-сироти додатково необхідно надати довідку про проходження курсів виховання дітей-сиріт.

Етап 2. Протягом 10 робочих днів з моменту подання заяви служба у справах дітей проводить ретельну перевірку документів, складає акт обстеження житлово-побутових умов потенційних батьків, проводить з ними бесіду та з’ясовує мотиви усиновлення, а також ставлення до виховання дітей.

Після прийняття рішення заявникам видається висновок разом із документами на усиновлення дитини, на підставі яких вони можуть звертатися до служби у справах дітей у будь-якій області України для встановлення контакту з дитиною. При цьому варто пам’ятати, що термін дії документів про усиновлення становить один рік від дня їх видачі.

Етап 3. Ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з даними дітей, які можуть бути усиновлені та подальше особисте знайомство з дитиною. Кандидати в усиновлювачі, окрім спілкування з дітьми, мають право ознайомитися з документами, що містяться в особистій справі дитини, її медичною картою, історією життя, особливостями її розвитку, поведінки, навичками та рисами характеру

Етап 4. Звернення до служби у справах дітей за місцем перебування дитини та подання заяви про бажання усиновити її. Заява складається державною мовою, із зазначенням П.І.Б., місця проживання усиновлювачів, а також прізвища, імені, по батькові, віку та місця знаходження дитини.

Етап 5. Розгляд службою у справах дітей заяви кандидатів в усиновлювачі та винесення висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Цей висновок видається усиновлювачам під розписку і є підставою для звернення до суду.

Що враховується судом після ухвалення рішення про усиновлення?

При розгляді справ про усиновлення (удочерення) дітей в Україні, суд, насамперед, повинен виходити з інтересів дитини, тому детально вивчаються всі обставини, що мають суттєве значення, зокрема: стан здоров’я та матеріальний стан усиновлювача, його сімейний стан та умови проживання, відношення до виховання дитини; мотиви усиновлення. Крім того, береться до уваги особистість дитини та стан її здоров’я, стосунки з потенційним усиновлювачем.

Як усиновити дитину дружини(чоловіка)?

Насамперед, за бажання законного чоловіка усиновити (удочерити) дітей дружини чи чоловіка від першого шлюбу, необхідно звернутися до служби у справах дітей та отримати висновок про доцільність усиновлення. Перелік документів, які потрібні для отримання рішення, наведено нижче:

• заява кандидата в усиновлювачі + копія паспорта
• довідка про заробітну плату або декларація про доходи
• заява другого подружжя та згода дітей (з 10 років)
• довідка з поліклініки про стан здоров’я дитини
• документ, що підтверджує право власності на житло
• медичний висновок про стан здоров’я усиновлювача
• довідка про те, що усиновлювач не позбавлений батьківських прав
• копія свідоцтва про народження дітей
• довідка про склад сім’ї (форма №3)
• довідка про несудимість усиновлювача
• копія шлюбного свідоцтва

Крім того, до вищепереліченого списку слід додати один з таких документів: нотаріально засвідчену згоду біологічних батька або матері на усиновлення дитини, рішення суду про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатною або копія свідоцтва про смерть батька (матері), рішення суду про визнання безвісно відсутнім або померлим.

Копії документів надаються разом із оригіналами. Термін видачі рішення служби у справах дітей становить 10 днів із моменту звернення. За надання висновку соцслужби доцільність усиновлення дитини дружини (чи чоловіка) плата не стягується.

В Україні створено Координаційний центр із розвитку сімейного виховання, команда якого покликана сприяти переходу від інтернатів до сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Центр створено за ініціативи президента України та першої леді за підтримки Європейської комісії

Також,  в Україні відновлено реформу інституційного догляду та виховання дітей у процесі відновлення України. Україна не починає цю реформу спочатку, але реформі ДІ надано пріоритет для акселерації якісних змін у системі догляду за дітьми

Зібравши всі необхідні документи, усиновителю необхідно звернутися із заявою про усиновлення до суду за місцем проживання дитини. Крім основних вимог, заява також може містити клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.

« повернутися