Епідемічний паротит (свинка): симптоми, шляхи зараження та методи захисту
Епідпаротит — це гостре висококонтагіозне вірусне захворювання, яке характеризується запаленням слинних залоз, насамперед привушних. Воно викликане РНК-вмісним вірусом із роду Rubulavirus (сімейство Paramyxoviridae) і передається повітряно-крапельним шляхом.
У зовнішньому середовищі не стійкий, легко гине при висушуванні, підвищенні температури, під дією ультрафіолетового опромінення. При зниженій температурі навколишнього середовища може зберігати свою життєздатність до року.
Резервуаром і джерелом збудника епідемічного паротиту є хвора людина.
Вірус виділяється зі слиною і сечею, виявляється в крові і лікворі, грудному молоці. Виділення вірусу починається за 1-2 дня до перших клінічних проявів і триває близько тижня. 25-50% випадків захворювання протікають в стертій або безсимптомній формі, але при цьому хворі активно виділяють вірус. Збудник свинки передається по аерозольному механізму повітряно-крапельним шляхом. У рідкісних випадках (з огляду на нестійкість вірусу) можлива передача через предмети побуту особистого користування, забруднені слиною хворої людини. Відзначаються випадки вертикального шляху передачі вірусу від матері до дитини в допологовому періоді, пологах, при лактації.
Паротит не щадить ні дорослих, ні дітей. Найчастіше хвороба атакує дітей від 5 до 15 років. Маленькі діти до 12 місяців свинкою хворіють вкрай рідко. При відсутності імунітету у матері дитина не отримує належного захисту. У цьому випадку можливе зараження. З трьох до п’яти років перехворіти простіше, ускладнення мінімальні. У період з 5 до 12 років діти схильні до більшої небезпеки.
У світі не існує ліків, здатних протистояти вірусу-збудника паротиту. Єдиним методом, яким можна вберегти людину від зараження і знизити симптоматичні прояви, є щеплення. У ній міститься полегшений вірус даного захворювання. У такому стані він нездатний повноцінно розвинутися, але при попаданні в організм починають вироблятися необхідні антитіла. Якщо людина надалі зустрітися з вірусом паротиту, то в 90% випадків він не захворіє, а якщо це станеться, він перенесеться в легкій формі, без ускладнень. Тому радять щепити дитину, щоб утворилися антитіла змогли атакувати вірус-збудник. Якщо людина перехворіла на свинку чи пройшов вакцинацію, то у нього утворюється стійкий імунітет на все життя.
Щеплення проти паротиту дітям виконується в 12 місяців і 4 роки в складі комбінованої вакцини КПК (кір, паротит, краснуха).
Свинка найчастіше проходить без серйозних наслідків, проте випадки важких форм теж зустрічаються. Ускладнений паротит зачіпає нирки, мозок, серце, суглоби. У самому крайньому випадку призводить до глухоти, частіше до менінгіту, артриту, орхіту.
Отже, не ігноруйте вакцинацію згідно календаря щеплень.
Якщо виникли симптоми захворювання, не займайтеся самолікуванням, а звертайтея до сімейного лікаря для постановки правильного діагнозу та лікування.
Будьте здорові!
